Практично у кожної країни є щось, що її уособлює і що з нею асоціюється, щось, що є її символом і чиє зображення дозволяє дізнатися про цю країну в будь-якій точці світу. Велика китайська стіна – безперечний символ Китаю, її надбання, слава і гордість.

Так, звичайно, було не завжди. Коли китайські правителі задумати будувати потужне оборонне укріплення на своїх північних кордонах, вони не заглядали так далеко в майбутнє. Захистити країну від набігів кочівників – в цьому полягала основна місія безпрецедентного будівництва. Але була й ще одна, не менш важлива: стіна, як кордон імперії, повинна була чітко позначити, де закінчуються межі лише недавно об’єднаної розрізненої держави, закріпити китайців в межах своєї цивілізації, попередити їх новий перехід в напівкочовий спосіб життя.

Зведення стіни почалося в непростий для Китаю час – III сторіччя до н.е. (Хоча самі перші спроби були зроблені ще в VII столітті до н.е.) було часом нескінченних воєн як усередині країни, так і з ворогами із зовні. Сотні тисяч людей були спрямовані на будівництво. Стіна зводилася буквально на кістках своїх будівельників – правителі вимагали будь-якою ціною якомога швидше досягти бажаного.

Якщо говорити про історію будівництва Великої Китайської стіни, то періодів її зведення Китай знав три. Тричі в країні оголошувалася гігантська будівництво, і тричі величезні натовпи людей зводили нові стіни і вежі, обкреслюючи кордони «Серединної імперії» неприступною перешкодою. Останнє таке будівництво трапилося не так давно – в період правління династії Мін в 1368 -1644 роки, коли стіна придбала той вигляд, який має і зараз.