Архіпелаг Туамоту – найбільший ланцюг атолів в світі. Знаходяться ці острови у Французькій Полінезії і охоплюють площу розміром з Західну Європу. Найбільший полінезійський архіпелаг складається з 76 островів і атолів. Ці острови були спочатку населені полінезійцями.

До 47 атолів і островів архіпелагу взагалі немає ніякого підходу для кораблів, лише вузькі небезпечні проходи. Сюди можна додати і непередбачувані потоки, погані навігаційні схеми і раптові шторми. Тому не дивно, що тут відбулося дуже багато корабельних аварій, один неправильний поворот може привести до справжнього лиха. Незважаючи на велику площу архіпелагу, площа суші тут становить лише 885 кв. кілометрів. Острови покриті кокосовими пальмами, населення відчуває нестачу в прісній воді. Загальна чисельність населення всіх островів не перевищує 15 000 чоловік. На Туамоту дуже мало родючого грунту, тому рослинність досить бідна. Кокосова пальма тут має дуже важливе економічне значення. У їжу вживаються в основному фрукти, овочі і риба. Серед живності тут переважають в основному птахи, комахи і ящірки. Тут мешкає 57 видів птахів, з них 10 унікальні, а 13 знаходяться на межі зникнення. Підводний світ же тут дуже різноманітний і багатий. Красиві підводні рифи роблять Туамоту одним з кращих місць в світі для дайвінгу. Кожен з островів оточений великими лагунами, в яких удосталь водиться риби. Деякі з видів риб тут отруйні і небезпечні – тому пірнати потрібно з обережністю. Секрет довголіття місцевих жителів як раз і полягає в дієті, що складається з риби, кокосових горіхів і пандана. Серед пам’яток Туамоту для туристів – перлинні ферми, де вирощують справжнісінькі перли . Тут проводять екскурсії, посвячуючи цікавих мандрівників в тонкощі процесу. У наш час перли вирощують на фермах, тому пірнати за ним вже немає необхідності. Зате у місцевих жителів є прекрасне джерело доходу. Місцеві жителі Туамоту здавна славилися своїми навичками плавців, пірнаючи на глибину до 30 метрів з однією лише маскою і збираючи там перли. Клімат тут теплий, тропічний, без явної сезонності. Середньорічна температура становить 26 градусів Цельсія. Водні джерела відсутні. Єдиним джерелом є дренаж дощової води. Незважаючи на ізоляцію островів Туамоту, на 26 з них можна дістатися повітряним шляхом. Лише на двох островах є готелі, але у більшості з них вас поселять місцеві жителі

Практично у кожної країни є щось, що її уособлює і що з нею асоціюється, щось, що є її символом і чиє зображення дозволяє дізнатися про цю країну в будь-якій точці світу. Велика китайська стіна – безперечний символ Китаю, її надбання, слава і гордість.

Так, звичайно, було не завжди. Коли китайські правителі задумати будувати потужне оборонне укріплення на своїх північних кордонах, вони не заглядали так далеко в майбутнє. Захистити країну від набігів кочівників – в цьому полягала основна місія безпрецедентного будівництва. Але була й ще одна, не менш важлива: стіна, як кордон імперії, повинна була чітко позначити, де закінчуються межі лише недавно об’єднаної розрізненої держави, закріпити китайців в межах своєї цивілізації, попередити їх новий перехід в напівкочовий спосіб життя.

Зведення стіни почалося в непростий для Китаю час – III сторіччя до н.е. (Хоча самі перші спроби були зроблені ще в VII столітті до н.е.) було часом нескінченних воєн як усередині країни, так і з ворогами із зовні. Сотні тисяч людей були спрямовані на будівництво. Стіна зводилася буквально на кістках своїх будівельників – правителі вимагали будь-якою ціною якомога швидше досягти бажаного.

Якщо говорити про історію будівництва Великої Китайської стіни, то періодів її зведення Китай знав три. Тричі в країні оголошувалася гігантська будівництво, і тричі величезні натовпи людей зводили нові стіни і вежі, обкреслюючи кордони «Серединної імперії» неприступною перешкодою. Останнє таке будівництво трапилося не так давно – в період правління династії Мін в 1368 -1644 роки, коли стіна придбала той вигляд, який має і зараз.

Замок Мацумото, названий Замком Ворона за стіни чорного кольору і бічні вежі, схожі на розпростерті крила птаха, – улюблена пам’ятка туристів в Японії. Їх приваблює не тільки зовнішня краса будівлі, не тільки дивовижна гармонія навколишньої природи і замку, а й незвичайна архітектура. Замок Мацумото був побудований в кінці XVI століття, 1593 – 1594 роках, і був відмінно захищений від можливого проникнення ворогів. Це не випадково: замок, що носив тоді ім’я Фукамі, належав родині Огасавара протягом довгого періоду ворожнечі провінцій. Особливості будови замку (наприклад, хаотично розташовані, не пов’язані між собою круті сходи, заплутане розташування кімнат), які повинні були заважати ворогам орієнтуватися, не можуть залишити байдужими. Звичайно, потрійний рів і кріпосні вали до наших днів не збереглися, і зараз замок оточує мирний гай.

Розташований в префектурі Нагано, місті Мацумото, цей замок знаходиться неподалік від Токіо. Історія замку не завжди була безхмарна: одного разу йому загрожувало знесення, але жителі міста викупили його, а потім підтримували. Уцілів він і під час війни.

У замку Мацумото п’ять поверхів, абсолютно різних за стилем і призначенням. На другому поверсі знаходиться Teppo Gura – музей зброї, яка належала колекціонерові і стрільцю Акахане Мітідзіге (Akahane Michishige), а в 1991 році була передана місту. Протилежність музею зброї становлять Місячні покої Tsukimi-yagura, створені спеціально для спостереження за місяцем, розваг і роздумів про життя.