Четверг, 28.03.2024, 23:24

У світі цікавого

Календар
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Статистика
Статистика
free counters
Статистика
Цена miliza7.ucoz.ru miliza7.ucoz.ru Tic/PR
Сайт існує
Хмара тегів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 155
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Счетчик
Яндекс.Метрика
Друзі сайту
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.
Block title
WMmail.ru - сервис почтовых рассылок
Block title
Upgrade to Turbo

Каталог статей

Головна » Статті » 9 клас » Історія України

Кирило-Мефодіївське братство

Кирило-Мефодіївське братство

Відкритий урок з історії України. 9 клас

Тема. Кирило-Мефодіївське братство.

Мета: охарактеризувати процес утворення, програмові документи, громадсько-політичну діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки; на прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор.

Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодіївське братство», роздаткові  картки з історичними джерелами, завданнями для індивідуальної роботи, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу .

Форма уроку: урок – презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Любі діти, посміхніться гостям, один одному; зберіться з думками, будьте уважні, активні на уроці, доброзичливі. Робіть висновки, порівнюйте, не бійтеся помилятися, висловлюючи свої думки.

Девіз уроку: Знання ― це скарб, а вміння вчитись ― ключ до нього.

Отож, здобувайте знання, вчіться. Ви можете, ви здібні вам це під силу. Тож я зичу вам успіху.

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів.

Перш ніж розпочати  нову тему давайте з вами пригадаємо попередні.

Відкрийте робочий зошит і запишіть дату. Класна робота.

Проведемо з вами Графічний диктант.

Підтвердите або спростуйте твердження. Підтверджуєте знаком „+”, спростовуєте знаком „-„

         Графічний диктант

  1. Українські землі на початку ХІХ ст. Були поділені між двома імперіями. (+)
  2. До складу Австрійської імперії входили Лівобережжя, Правобережжя,  Південна Україна, Слобожанщина. (―).
  3. На українських землях у складі Російської імперії запроваджувався загальноімперський адміністративний поділ: 9 генерал – губернаторств, об’єднаних у 3 губернії. (―)
  4. Остаточне закріпачення селян відбувся у 1783 році. (+)
  5. Основними формами експлуатації кріпаків були відробіткова, грошова, натуральна ренти, урочна система, панщина. (+)
  6. Промисловий переворот на українських землях розпочався у 30 – 40 роках ХVІІІ ст. (―)
  7. Найбільшими антикріпосницькими виступами на українських землях у складі Австрійської імперії були повстання опришків, селянський виступ на чолі з Л.Кобилицею, „холерні бунти” (+)

Перевіряємо відповіді. Поміняйтеся з зошитами. Отже, правильні відповіді.

Правильні відповіді:

1

2

3

4

5

6

7

+

+

+

+

(при перевірці відповідей учні обмінюються зошитами)

А зараз  деякі учня одержать завдання на карточка і попрацюють самостійно.

Тестові завдання виконає

1.     Доповніть схему „Розвиток національно – визвольного руху в Наддніпрянській Україні на початку ХІХ ст.”

2.     Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями

1. Промисловий переворот

А.  Економічні відносини, які забезпечують продаж товарів на основі попиту та пропозиції, свободи господарської діяльності

2. Місячина

Б.  Категорія людей, які живуть за рахунок того, що продають свою працю, наймаючись до власників виробництва.

3. Нація

В.  Перехід у виробництві від ручної праці до машинної, від мануфактури — до фабрики, а також формування в суспільстві нових соціальних верств населення — підприємців і найманих робітників.

4. Наймані робітники

Г.  Форма експлуатації кріпаків, позбавлених поміщиками земельних наділів і примушених щоденно відпрацьовувати панщину за місячну норму харчів

5. Ринкові відносини

Д.   Політична спільність людей, витворена на етнокультурній основі, що має на меті захист своїх національних інтересів і самобутності

  1. Встановіть хронологічну послідовність.

А) „Похід у Таврію за волею”

Б) повстання військових поселенців в селі Шебелинка Харківської губернії

В) масовий селянський рух у Київській губернії ― „Київська козаччина”

Г) повстання військових поселенців у Чугуєві;

Д) селянський рух на Поділлі під проводом У.Кармелюка

 Г― Б― Д― В― А

5. Робота з історичною картою.  Користуючись картою атласу «Суспільно - політичне життя на українських землях у перший половині ХІХ ст.», виконайте завдання:

1. Назвіть селянські виступи, які відбувалися на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

2. Назвіть територію, яка була охоплена рухом опришків.

3. Назвіть територію, яка була охоплена селянським повстанням у 1846 р.

(після опрацювання картки учень відповідає біля карти)

Тим часом ми з вами проведемо хронологічну розминку.

Уважно дивимося на дошку

Хронологічна розминка

1791р. ― ...

1798р. ― ...

1818 – 1821рр. ― ...

1821 – 1826рр. ― ...

1830 – 1831рр. ― ...

Тепер я вам пропоную стати вчителем і перевірити правильність повідомлення учня.

Прийом „Виправ помилки”

Наприкінці 1826 року (1836р.) у Варшаві (Будапешті) побачила світ „Русалка Дністрова”. Лише 100 (200) примірників цієї збірки потрапили до рук читачів, решту було конфісковано. Цей твір був написаний церковною мовою (започаткував нову українську літературу). Зміст „Русалки Дністрової” визначався такими основними ідеями:

  • Заперечення ідеї власної державності та політичної незалежності (пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності)
  • Негативне ставлення до суспільних рухів та засудження народних ватажків ― борців за соціальне та національне визволення (позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення  народних ватажків ― борців за соціальне та національне визволення).

Перевірка виконання індивідуальних завдань

ІІІ . Повідомлення теми і мети уроку.

На початок ХІХ ст. українські землі були поділені між Російською та Австрійською імперіями. Після ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі імперії посилюють соціально-економічне та національне гноблення: посилюється панщина, переслідується українська культура. Перед українцями стало завдання – національне визволення, відновлення української державності, знищення імперії. У ХVІІ-ХVІІІ століттях силою, що стала на захист соціально-економічних і національних прав українського народу та відродження Державності, стало козацтво. У І пол. ХІХ ст. прапор боротьби підхопила інтелігенція.
 Небайдужі представники інтелігенції на Галичині, у Львові у тридцятих роках ХІХ ст. заснували товариство „Руська трійця”, а в Києві у 40-х роках виникло Кирило-Мефодіївське братство (товариство).

(учням пропонується перегляд уривку з документального фільму)

як ви здогадалися сьогодні у нас піде мова про Кирило-Мефодіївське братство.

Отже, запишіть тему урок в зошит.

Працювати ми будемо за таким планом

План

  1. Утворення Кирило-Мефодіївського братства.
  2. Програмні документи.
  3. Тарас Шевченко в українському національному відродженні.
  4. Історичне значення Кирило–Мефодіївського братства.

 На уроці ми ознайомимося з виникненням і діяльність першої української політичної нелегальної організації ―  Кирило-Мефодіївським братством, розкриємо історичне значення діяльності братства у розвитку українського національного руху, ознайомимося з роллю Т.Г.Шевченка у суспільному житті і братстві, а також продовжимо вчитися працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки.

 Епіграфом нашого уроку будуть слова М.Костомарова:

„Творіть а не руйнуйте,

бо старе скоро розпадеться

і перетвориться на попіл само собою”

 

1. Утворення Кирило-Мефодіївського братства.

Передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства

— Перш ніж ми познайомимося із діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства, давайте пригадаємо, які існували етапи розвитку національних рухів у Східній Європі (в т. ч. і в Україні):

1. Фольклорно-етнографічний — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки.

2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті.

3. Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.

Проблемне питання

Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

Відповідь на це завдання учні повинні дати в кінці уроку.

− Заповніть таблицю „Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства”, розподіливши наведені твердження у відповідні колонки.

На процес формування братства вплинули зовнішньополітичні і внутрішньополітичні обставини.

Подивіться уважно на дошку. Заповніть таблицю „Передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства” розділивши наведені твердження.

„Передумови утворення Кирило – Мефодіївського братства” 

Зовнішні

Внутрішні

 

 

1) Загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму і демократії;

2) подальший наступ російського царизму на права українців;

3) розвиток європейської філософської думки та ідей польського романтизму;

4) посилення процесу русифікації;

5) збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху;

6) поява європейських таємних організацій;

7) виникнення української національної ідеї.

Кирило-Мефодіївське братство виникло у Києві і діяло в 1846-1847 роках. Засновниками братства були: професор Київського університету Микола Костомаров, молодий службовець губернської канцелярії Микола Гулак і студент останнього курсу Київського університету Василь Білозерський. До нього увійшло 12 осіб, зокрема Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко.

Про цих діячів на підготували презентації учні. Про М.Костомарова

Подивіть на дошку. Вибачите репродукцію картини Ходченка „Засідання Кирило-Мефодіївського братства”

Роздивіться уважно картину. Де і в якій обстановці відбувалися засідання кирило-мефодіївців?

Вони збиралися на квартирах, обговорювали програмні документи, питаня політичного життя

Братство існувало як таємне. Своїм символом воно обрало імена святих Кирила та Мефодія − перших слов’янських релігійних просвітителів. До організації приймали представників слов’янства незалежно від станового походження. Організація мала свою печатку з євангельським висловом: „І пізнаєте істину, і істина визволить вас”.

2. Програмні документи.

Головною політичною діяльністю братства було звільнення України з – під імперського гноблення, розбудова незалежної держави з демократичним ладом на зразок США чи Французької республіки.

Члени братства усвідомлювали, які майже непереборні перепони стоять на шляху політичного визволення України. Реально оцінював ситуацію В.Білозерський: „А втім, ясно, що окреме існування України неможливе; вона перебуватиме між кількома вогнями, утискуватиметься і може зазнати сумнішої долі, ніж зазнали поляки”

За таких історичних умов кирило-мефодіївці визнавали лише один шлях утвердження  державної незалежності України ― створення федерації незалежних слов’янських держав. Центром Усеслов’янського федеративного союзу мав стати Київ, де раз на чотири роки збирався б найвищий орган федерації ― Слов’янський собор.

Ці основні ідеї були викладені у програмових документах Кирило-Мефодіївського братства: „Книга буття українського народу”, та „Статуті”.

Перед вами тексти цих програмових документів. Ознайомтесь з ними і дайте відповіді на питання.

Робота учнів з програмовими документами Кирило-Мефодіївського братств.

Програмний документ „Книга буття українського народу”, автором якого був М.Костомаров.

У „Книзі” показано основні події світової історії та України до ХІХ ст. Від створення Богом світу через рабство різних часів до козаччини як символу визволення.

1-а група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» й виконати завдання.

Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього».

Завдання

―  Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

На думку кирило-мефодіївців Україна була провідною силою слов’янських народів, а тому в слов’янській федерації мала посісти чільне місце. Це пояснювалося тим, що український народ у своєму історичному розвитку зазнав  лиха від своїх сусідів, був ним поділений, зневажений і пригноблений, тому і найбільше прагнув волі, рівності й демократії.

„Статут” складався з двох частин: „Головні ідеї” та „Головні правила”.

2-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо:

південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».

Завдання

1. Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією?

2. Які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

 

Слов’яни мали об’єднатися у федерацію, в якій кожний народ отримав би власну державу з республіканською формою правління.

Програма містила і соціальні вимоги: скасування кріпацтва та поширення освіти серед народу.

3-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…>

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства

і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <…>

11. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».

Завдання

1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

Програмою передбачалося здійснення загальнолюдських християнських ідеалів справедливості, свободи і рівності, їхнього поєднання з українським патріотизмом.

3. Тарас Шевченко в українському національному відродженні.

 

Серед провідників братства найвизначнішою постаттю був Тарас Шевченко.

Т.Шевченко став людиною символом пробудження українського народу, який в своїх творах проголошував необхідність поєднання боротьби за національне і соціальне визволення українського народу.

У березні 1847 року братство було розгромлене. Царат ухвалив:  Т.Шевченка ― в солдати до міста Оренбург, М.Костомарова ― у Саратов, П.Куліша ― в Тульську губернію, М.Гулака ― в Перм.

Т.Шевченка відправили в солдати в Оренбурзький окремий корпус на 10 років. За ним встановлювався суворий нагляд із забороною писати і малювати.

Чому Т.Шевченка було покарано набагато суворіше від інших членів братства?

4. Історичне значення Кирило–Мефодіївського братства.

(робота з підручником)

Опрацюйте у підручнику текст на стр.116 і дайте відповідь на запитання.

― У чому полягає історичне значеня Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно – визвольного руху?

  • Це була спроба передової частини української інтелігенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі.
  • Спроектували передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт.
  •  Сформулювали основні засади українського національного відродження.
  •  Визначили форми і методи досягнення поставленої мети.
  • Діяльність товариства — то був початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царизмом

V. Закріплення 

Заповніть пропуски у тексті

Учні дають відповідь на питання, яке прозвучало на початку уроку:

• Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

 

VІ Підсумок уроку.

(уривок з фільму „Кирило – Мефодіївські братчики”)

Отже, поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

VІІ Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення «Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні» (чотирьом учням).

3. Усім учням підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї. 

Категорія: Історія України | Додав: Miliza7 (14.02.2015)
Переглядів: 10448 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar