Вторник, 16.04.2024, 06:14

У світі цікавого

Календар
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Статистика
Статистика
free counters
Статистика
Цена miliza7.ucoz.ru miliza7.ucoz.ru Tic/PR
Сайт існує
Хмара тегів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 155
...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
...
Счетчик
Яндекс.Метрика
Друзі сайту
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.
Block title
WMmail.ru - сервис почтовых рассылок
Block title
Upgrade to Turbo

Каталог статей

Головна » Статті » 8 клас » Фізична географія України

Особливості природних умов Кримських гір

Відкритий урок географії у 8 класі

Тема. Особливості природних умов Кримських гір.

Тема. Особливості природних умов Кримських гір.

Мета: сформувати знання про особливості природних умов Кримських гір; удосконалити навички давати комплексну характеристику гірської країни; формувати навички роботи з тематичними картами, розвивати інтелектуальну активність, вміння і навички узагальнювати і систематизувати вивчений матеріал, розвивати логічне та абстрактне мислення; ; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: карти (фізико – географічне районування, фізична, геологічна, тектонічна, кліматична, ґрунтів, рослинності, тваринного світу) України, , атласи, підручник, інтерактивна дошка, учнівські презентації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: заочна екскурсія.

Опорні базові поняття:  гори, гірський хребет, куеста, яйла, лаколіт, землетрус, висотна поясність, фізико – географічна країна, природні компоненти.

Географічна номенклатура: Зовнішнє пасмо, Внутрішнє пасмо, Головне пасмо, Ромаш – Кош, Байдарська яйла, Ай – Петринська яйла, Демерджі – яйла, Бабуган – яйла, мис Фіолент, мис Іллі, Карадаг, Аюдаг, Кастель.

Епіграф:

Крим справив на мене таке сильне враження, що я ходив тут як уві сні.

М. М. Коцюбинський

Хід уроку

I.      Організаційний момент

Любі діти, посміхніться гостям, один одному; зберіться з думками, будьте уважні, активні на уроці, доброзичливі. Робіть висновки, порівнюйте, не бійтеся помилятися, висловлюючи свої думки.

Девіз уроку: Знання ― це скарб, а вміння вчитись ― ключ до нього.

Отож, здобувайте знання, вчіться. Ви можете, ви здібні вам це під силу. Тож я зичу вам успіху.

II.           Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Сьогодні ми здійснимо заочну екскурсію. І як личить ми маємо перед подорожжю зібрати речі, які нам будуть необхідні. Цими речами для вас будуть ваші знання. Наскільки ви готові до екскурсії ми зараз перевіримо. Наша подорож почнеться з  карти, оскільки карта ― це альфа і омега географії.

Прийом «Картографічний практикум». Робота по парах

(до дошки виходять двоє учнів, один виступає у ролі учителя ― називає географічні об’єкти, другий ― у ролі учня ― показує ці  об’єкти. Далі учні міняються ролями. У наступної пари завдання ускладнюються ― не лише називають і показують географічні об’єкти, але й дають коротку характеристику)

Географічний диктант

Прочитайте наведені питання. Відповіді запишіть цифрами – кодами.

1.     Мішані та широколистяні ліси

2.     Лісостеп

3.     Степ

4.     Українські Карпати

1.     Межа цієї природної зони збігається з державними кордонами таких країн: Польща, Білорусь, Росія.

2.     За площею вона займає друге місце серед природних зон України.

3.     Тут найбільш поширені дерново – підзолисті ґрунти під сосново – дубовими лісами.

4.     В цій зоні розташований найстаріший заповідник в Україні ― «Асканія Нова».

5.     Західноукраїнська, Дністровсько – Дніпровська, Лівобережно – Дніпровська, Середньоруська провінції є фізико – географічними провінціями …

6.     Її площа становить 4% від загальної площі України.

7.     Полонинський хребет, Вулканічний хребет, гірський масив Чорногора, гірський масив Бескиди належать …

8.     Осушувальна меліорація ґрунтів характерна для …

9.     В цій природній зоні найбільші різниці показників температури взимку і влітку та найменша кількість опадів.

10.          Типовими ґрунтами зони є сірі лісові, опідзолені та типові чорноземи.

11.          Безлісі гірські вершини ― полонини є в …

12.          Найбільшим природним багатством цієї зони є ґрунтові ресурси.

Правильні відповіді:    1,2,1,3,2,4,4,1,3,2,4,3

(при перевірці відповідей учня міняються зошитами)

Індивідуальні завдання

1.     Прийом «Експрес – тести»   (Тестові завдання на комп’ютері ―  1 – 2 учнів виконують тестові завдання на комп’ютері.

2.     Доповніть схему. (1 учень одержує завдання на карточці:  доповніть схему «Рельєф України»; на інтерактивній дошці демонструє правильні відповіді).

3.   Прийом «Лови помилку картографа».  Завдання:     знайти на карті помилку картографа  (учень одержує завдання на карточці: карта з назвами географічних об’єктів. Потрібно відшукати неправильно підписані назви; при перевірці: на інтерактивній дошці демонструє правильні відповіді.)

Тим часом з іншими учнями виконується прийом «Рекламний проспект із неточностями і неправдивою інформацією»

(випереджальне завдання для 2 учнів)

Уявіть себе, що ви турист, який звертається до туристичного агентства, бере рекламний проспект і вибирає куди би поїхати. Уважно прослухавши учня, який підготував ці рекламні проспекти, відшукайте у його розповіді помилки.

Рекламний проспект №1

Ви наколи не були в Українських Карпатах? То побувайте разом з нами!

Ви дізнаєтесь:

  • Що Українські Карпати розташовані у східній частині нашої держави.
  • Що Українські Карпати є фізико – географічною провінцією величезної Карпатської гірської країни.
  • Що велика кількість опадів, руйнівні повені, снігові лавини ― це суцільна вигадка.

Ви відвідаєте:

  • Найвищу вершину Українських Карпат ― г. Говерлу, висота якої 1545 м.
  • Озеро Бренебескул ― яке ще називають «Морським оком Карпат»

Ви зрозумієте, що:

  • Наявність діючих вулканів в Українських Карпатах не є свідченням підвищеної сейсмічної активності.
  • Екологічні проблеми Українських Карпат ― це лише вигадки.

Отже, ласкаво просимо до нас в Карпати.​

Рекламний проспект №2

Ви ніколи не були в українських степах? То побувайте разом з нами!

Ви дізнаєтесь:

  • Що степ простягається на півночі України і охоплює 40% території нашої держави.
  • Що серед найбільших форм рельєфу виділяються відроги Подільської і Придніпровської височин, на заході Донецький кряж та Приазовська височина, на Півночі Причорноморська і Північно – кримська низовини.
  • Що мала кількість опадів у поєднанні з великим випаровуванням, створює значний дефіцит вологи ― це чиста вигадка.
  • Що флора і фауна містять величезну кількість видів і майже не змінені людиною.

Ви відвідаєте:

  • Біосферний заповідник «Асканія – Нова» ― самий молодший заповідник України

Ви зрозумієте, що:

  • Найбільше багатство степу ― ґрунтові ресурси.
  • Екологічні проблеми українського степу ― це лише вигадки

Отже, ласкаво просимо до нас в степ.

(перевірка індивідуальних завдань)

Отже, ви справилися з своїми завданнями. Час вирушати у подорож.

II.               Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Куди ж ми сьогодні здійснимо екскурсію? З’ясувати це нас допоможе Галушкай Й. Він підготував презентацію, після перегляду якого ви зможете дати на це питання відповідь.

(показ презентації «Краєвиди Криму»)

Ви здогадалися, куди ми з вами здійснимо сьогодні подорож? Правильно,  до Кримських гір.

Прекрасним і чарівним куточком України є Кримські гори. Я запрошую вас вирушити до мальовничих гір, біля підніжжя яких плещеться лагідне лазурне море, а щедре кримське сонце дарує своє животворне тепло. Ви будете на повні груди вдихати цілюще повітря, що пахне морем і сонцем.

Своєю красою і неповторністю, цілющими якостями природи Крим з давніх-давен приваблював багатьох людей.

У Криму жили і творили письменники, художники й музиканти. Краса природи Криму  причарувала Адама Міцкевича; це він передав у «Кримських сонетах», які принесли йому світову славу.

Країна там внизу розкішна і багата.

Тут — неба промені і юні голоси,

Чому ж на серці знов далекі вже часи

І край покинутий, як невимовна втрата?

Академік Ферсман, який з юних років вивчав Крим, назвав його «музеєм природи» і своїм «першим університетом».

Отже, сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню Кримських гір, які мають багато таємниць. Ми спробуємо розгадати їх, вивчивши цю вражаючу скарбницю природи.

 

IV.       Вивчення нового матеріалу

Робота з зошитом. (слайд №1)

Тема нашого уроку. Особливості природних умов Кримських гір.

                                                        План

1.    Географічне положення, межі, розміри Кримських гір.

2.    Геологічна будова і рельєф.

3.    Кліматичні умови.

4.    Поверхневі води.

5.    Висотна поясність.

 

Слайд № 2

― покажіть на карті де розташовані Кримські гори?

 

Кримські гори простягаються на півдні Кримського півострова на 180 км із заходу на схід від мису Фіолент, що поблизу Севастополя, до мису Іллі, що біля Феодосії. Ширина гірської системи становить приблизно 60 км. На півночі до передгір’їв прилягають степові простори Криму. Південний берег Криму омивається водами Чорного моря. Південне положення Кримських гір щодо помірного поясу та геологічна історія розвитку визначають основні особливості їх природних умов.

Прийом «Картографічний практикум»

Нанесіть на контурну карту:

˜ м. Фіолент, ˜ м. Ілля, ˜ Чорне море

Геологічна будова і рельєф.

Слайд № 3

Кримські гори піднялися в результаті альпійського горотворення подібно до Альп, Карпат та Кавказу. Тоді виникла складчасто - брилова система Гірського Криму.

Слайд № 4 - 7

― яка карта розкриває геологічну будову території України?

― З яких гірських порід утворені Кримські гори?

Кримські гори складені сланцями, вапняками  і пісковиками тріасового і юрського періодів.

Слайд № 8

У процесі вивітрювання цих порід утворилися своєрідні форми: останці, скелі та стовпи.

Слайд № 9

Утворення Кримських гір супроводжувалося вулканічними процесами. Свідченням підводного вулканізму, що був характерний для юрського періоду, є гірський масив Карадаг.

Слайд № 10

На Південному березі Криму вулканічними породами складені гори-лаколіти Аюдаг, Кастель. Кримські гори – яскравий приклад взаємозв'язку між рельєфом і будовою надр.

Слайд № 11

У рельєфі Кримських гір виділяють 3 гірських пасма: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє. Вони розділені поздовжніми зниженнями та річковими долинами на окремі гірські масиви (яйли): Байдарську, Ай-Петринську, Ялтинську, Бабуган, Чатирдаг, Демерджі та Карабі. Їх середні висоти – 700-1200 м

Прийом «Картографічний практикум»

Нанесіть на контурну карту:

˜ Головне пасмо, ˜ Внутрішнє пасмо, ˜ Зовнішнє пасмо, ˜ г. Роман – Кош 1545м

Слайд № 12

найбільша на Головному пасмі (г. Роман-Кош) має висоту 1545 м.

Слайд № 13 - 14

Гірські пасма поступово знижуються в північному напрямку. Їх північні схили довгі й пологі, а південні – стрімкі. Такі пасма з асиметричними схилами називають куестами. 
Робота з поняттями (записати у зошит)

Куеста  -  це  гірське пасмо з асиметричними схилами

Слайд № 15

У Кримських горах багато водно – ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир – Даг, наприклад, налічується близько 135 печер.

Кліматичні умови

Слайд № 16 - 17

На кліматичні умови Кримських гір впливають їх розташування на північно-східній окраїні субтропічного поясу, Чорне море, експозиція схилів гір, атмосферна циркуляція.

розгляньте кліматичну карту України.

― які середньомісячні температури спостерігаються

― Яка кількість опадів у передгірних районах Кримських гір, а яка у горах? ( 600мм, до 1000 мм)

Унаслідок поширення тропічних повітряних мас основна сума сонячної радіації припадає на весняно-літній період. В осінньо-зимовий період спостерігається хмарна погода. У цей час випадає основна маса опадів, переважно у вигляді дощу. Річна сума опадів у передгір'ях становить 500 мм, а на гірських вершинах – до 1100 мм. Стійкий сніговий покрив утворюється лише в горах. На Південному березі Криму його не буває, хоча сніг випадає щороку. 

Слайд № 18

Важливу роль у кліматоутворенні відіграє бризова циркуляція. Вона зумовлена тепловими контрастами суходолу і моря протягом теплого періоду. Удень спостерігається морський бриз, вночі — береговий. У горах дмуть гірсько-долинні вітри: вдень – до гір, вночі – з гір. У деяких місцях денний морський бриз поєднується з долинним вітром, а нічний — з гірським, що призводить до посилення вітру.

Поверхневі води

Слайд № 19 - 21

Прийом «Географічний практикум»

 ― знайдіть на карті ріки, які беруть початок в Кримських горах (Салгир, Альма, Кача, Чорна, Бельбек)

З північних схилів гір стікають річки Альма, Кача, Бельбек, Чорна та Салгир. У живленні річок велику роль відіграють підземні води. У верхів'ях річок створено водосховища для водопостачання населених пунктів. Річки південного схилу Кримських гір короткі, порожисті, їх русла заповнені уламками гірських порід, басейни невеликі. Річки мають водоспади, серед них найбільш відомі – Учан-Су, Джур-Джур.

Нанесіть на контурну карту:

˜ Салгир, ˜ Кача, ˜ Бельбек, ˜ Альма, ˜ Чорна

Висотна поясність

Слайд № 22

Рослинність Кримських гір надзвичайно різноманітна. У передгір’ях поширені лучні степи, низькорослі дубові ліси, чагарникові зарості на чорноземах. На північних схилах Кримських гір, починаючи з висоти 400 м, ростуть ліси з дуба пухнастого і скельного на бурих лісових ґрунтах. Над ними на висотах 700-800 м панують букові та грабові ліси. Вище, на яйлах, переважають гірські лукостепові угруповання. На південних схилах гір, починаючи з висоти 400 м, ростуть дубово-ялівцеві низькорослі ліси та чагарники, до 1000 м – соснові та дубові ліси, а до 1300 м — букові та соснові. 

Слайд № 23

Фауна Кримських гір досить різноманітна. Із ссавців можна зустріти оленя благородного, козулю, кабана, кутору, білку, куницю кам’яну, борсука та кажанів. З птахів характерними є сойки, дрозди чорні, зяблики, канюки, яструби, сови, трапляються орли - могильники і грифи чорні. З плазунів водяться мідянка, гекон кримський, жовтопуз, полоз леопардовий, із земноводних — квакша звичайна; із членистоногих зустрічаються скорпіон, сколопендра, фаланга та цикади.

V.        Закріплення

Прийом «Бліц – опитування»

  1. Яка частка ( у %) від загальної площі України припадає на Кримські гори? (1%)
  2. До якого рухливого поясу літосфери належать Кримські гори? (до Середземноморського)
  3. Які гори є вищими: Карпати чи Кримські? Доведіть. (Карпати: 2061м-1545м= 516 м)
  4. Як називають пасма Кримських гір? Яке з них є найвищим? (Зовнішнє, Внутрішнє, Головне. Зовнішнє)
  5. Якими гірськими породами тріасового і юрського періодів складена основа Кримських гір? (сланцями, пісковиками, вапняками тощо)
  6. Які форми рельєфу, що утворилися у Кримських горах, є наслідком розмиву похилених на один бік виступів гірських порід?  (ку естами)
  7. Якими гірськими породами складені куполоподібні підняття ― лаколіти, прикладом яких є гори Аюдаг, Кастель? (вулканічними породами)
  8. Як називаються плоскі вершини Головного пасма Кримських гір, де дуже поширені карстові процеси? (яйла)
  9. Перерахуйте тварин, які водяться в Кримських горах. (благородний олень, козуля, кутора, білка, куниця, борсук, сойка, яструб, орли – могильники, грифи тощо).

VІ.       Підсумок уроку.

  • Кримські гори ― це унікальна гірська країна, розташована на півдні Кримського півострова, яка була сформована у мезозойську еру й оновлена в альпійське гороутворення;
  • Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами, що мають ознаки куестового рельєфу;
  • Клімат Кримських гір помірно – континентальний зі значною кількістю опадів, південний берег Криму має риси клімату північних субтропіків;
  • Кримським горам притаманна висотна поясність.

VІІ.     Домашнє завдання.

            Опрацювати параграф 36

                   Підготувати творчі роботи – розповіді про природоохоронні території Кримських гір.

 

Категорія: Фізична географія України | Додав: Miliza7 (04.03.2014) | Автор: Міньо Є.О.
Переглядів: 2031 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar